З мого вікна видно два будинки – один зелений, інший помаранчевий.

Зелений – це колір весни, а помаранчевий – просто веселий і трохи революційний.

А якщо правильно повернути голову – то видно дзвіницю Печерської Лаври.

Колись тут був завод, який робив гумові підошви для чоботів, в яких потім люди йшли на війну.

А тепер тут живемо ми і ще багато інших людей.

Немає нічого постійного. Все змінюється.

Так казав Будда і, здається, з ним не можна не погодитися.